У сучасному світі багато компаній так чи інакше (надаючи сервіси або використовуючи їх) застосовують віртуалізацію. Вона є можливість під одним фізичним сервером запускати велику кількість незалежних або пов'язаних між собою віртуальних робочих станцій. Такий підхід дозволяє на льоту змінювати конфігурацію машини, мати одночасно запущені різні операційні системи та набори софту, раціонально розділяти навантаження, розділяти ресурси серверів тощо. Для того, щоб адміністратор міг керувати віртуальними машинами, існують гіпервізори – це програма або програмний комплекс, який забезпечує зручний доступ до керування віртуальними машинами. Гіпервізор дозволяє швидко створювати, видаляти та модифікувати окремі машини, запускати та зупиняти їх, переносити інформацію та багато іншого. Існує кілька широко використовуваних гіпервізорів (раніше ми писали про KVM та XEN), а сьогодні зупинимо свою увагу на VMware.
Історія створення VMware та основні характеристики
На відміну від інших популярних гіпервізорів, таких як згадані вище XEN і KVM, які починалися з відкритих проектів, VMware спочатку розроблявся як комерційний продукт, заточений під використання в корпоративному середовищі. Перша версія програмного комплексу була представлена далекого 1999 року, тоді це був VMware Workstation, тобто, гіпервізор для використання на робочій станції (ПК). Через два роки було презентовано серверні версії ПЗ – VMware GSX Server та VMware ESX Server. На сьогоднішній день компанія-розробник випускає понад десяток продуктів у лінійці VMware, які виконують різні функції – від віртуалізації робочого столу до створення хмарного середовища та серверної віртуалізації.
Корпоративна спрямованість гіпервізора VMware проявляється і в переліку підтримуваних ОС: як гостьова операційна система може виступати тільки Windows (як x86, так і х64) і Linux деяких дистрибутивів зі свіжою версією ядра. Правда, віртуальні машини, розгорнуті на базі гіпервізора, можуть керуватися різними ОС - від MS-DOS і FreeDOS до FreeBSD, MacOS, включаючи і більш популярні Windows і Linux. Pro-версії пакету розповсюджуються на платній основі, доступний також VMware Player - спрощений пакет для віртуалізації з урізаним функціоналом, який можна використовувати безкоштовно.
Під час роботи VMware Workstation створюють повністю ізольовані один від одного віртуальні машини, які безпосередньо використовують ресурси фізичної робочої станції, де вони встановлені. Таким чином, кожна віртуалка має свою ОС та набір софту, виділений ресурс ЦП та оперативної пам'яті, дисковий простір та пристрої вводу-виводу, імітуючи повноцінний x86 або x64 комп'ютер, який працює повністю відокремлено від інших віртуальних машин. Зміна конфігурації відбувається на льоту та прозора для користувача. Завдяки доступу до гостьової ОС віртуальні машини одержують підтримку практично будь-якого програмного та апаратного забезпечення, що дозволяє запускати навіть спеціалізовані програми без проблем та без шкоди продуктивності.
Переваги та недоліки VMware
Як і будь-яка система, VMware має як сильні, так і слабкі сторони.
ПЕРЕВАГИ VMWARE
До переваг програмного комплексу відноситься, в першу чергу, простота встановлення та налаштування. VMware Workstation встановлюється як звичайна програма під Windows чи Linux, для роботи не потребує перерозподілу дискового простору чи інших дій – виділення ресурсів відбувається автоматично. Софт, запущений на віртуальній машині під керуванням даного гіпервізора, встановлюється та запускається без будь-яких проблем завдяки імітації фізичної робочої станції з власним обладнанням та ПЗ. Установка ОС на віртуальну машину також відрізняється від цього процесу з використанням фізичного ПК.
Ще одна важлива перевага – інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, розібратися з яким зможе навіть адміністратор, який раніше не працював з подібним ПЗ. Саме тому VMware часто називають гіпервізором для новачків. Тим не менш, спеціальні інструменти дозволяють реалізувати навіть найпросунутіші функції, властиві складнішим гіпервізорам.
БЕЗ НЕДОЛІКІВ ТЕЖ НЕ ОБІЙШЛОСЯ
Серед недоліків гіпервізора варто насамперед виділити його вартість. Звичайно, можна користуватися і безкоштовною версією, але в ній більшість інструментів заблокована і пропонується активувати за додаткову плату. Крім того, заплатити доведеться і за кожну копію Windows, встановлену на віртуальні машини. Ще одне обмеження - мала кількість гостьових операційних систем, що підтримуються, - тільки Windows і Linux (не всі дистрибутиви). Такий підхід робить VMware незручним інструментом у великих компаніях, де серверний парк може бути дуже різношерстим. Частково це компенсується широким вибором операційних систем, що підтримуються, на віртуальних машинах.
ПІДВІДЕМО ПІДСУМКИ
Загалом, на сьогоднішній день VMware – це один із найбільш стабільних та «передбачуваних» гіпервізорів. Завдяки тривалому періоду існування та підтримці з боку компанії-розробника цей програмний комплекс доведений практично до досконалості, тому дані клієнтів надійно захищені. Додаткові зручності на кшталт швидкої установки та налаштування, динамічної міграції, прозорого розподілу ресурсів також допомагають зробити вибір на користь даної платформи, якщо, звісно, не зупиняють мінуси, які досить відчутні.
Рекомендуємо ознайомитися з оглядом гіпервізора KVM, його можливостями віртуалізації та функціональними особливостями. Саме на цьому гіпервізорі ми зупинили свій вибір і за його допомогою реалізуємо наші сервіси: TuchaHost та TuchaFlex+. Дізнайтесь, наскільки добре нам це вдається, на сторінці з реальними відгуками клієнтів.